Які існують карантинні рослини і як їх розпізнати?

Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина за зовнішнім виглядом схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Стебло і листя опушене. Розрізняють дві форми амброзії: сірувата з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями та зелена, розсіяноопушена. Розмножується амброзія насінням, яке утворює в великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. Ця рослина дуже небезпечна також для здоров’я людини: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницєю. Слід додати, від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми. Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід – потрібно вже зараз виявляти осередки поширення амброзії, знищувати рослини до початку цвітіння: скошувати, виривати, не даючи можливості цвісти та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. (Фото 1)

Борщівник Сосновського – дуже небезпечна, отруйна, дикоросла, багаторічна рослина до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см подібна на величезний кріп. Зелена частина якої містить речовину фурокумарин, яка при потраплянні на відкриті частини тіла людини під впливом сонячної енергії спричиняє сильні опіки шкіри 1-3 ступенів. Опіки у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Борщівник є також контактним та дихальним алергеном. Основними місцями його поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і покинуті поля. Після плодоношення рослина повністю відмирає, тому необхідно своєчасно знищувати бур’ян до початку цвітіння. На побутовому рівні ставлення до цієї рослини має бути карантинним: необхідно всіма можливими методами запобігти її розповсюдження, систематично скошувати, перерізати товсті корені на глибині 10-15 см (це забезпечує знищення рослини) і спалювати, особливо заборонити випас худоби у місцях поширення (молоді листки поїдають вівці та корови і це відображається на якості молока). Всі роботи по знищенню борщівника необхідно проводити в захисному одязі, в окулярах та гумових рукавичках. (Фото 2)

Ценхрус також є особливо небезпечним карантинним бур’яном, що розмножується насінням. Життєдіяльність у грунті насіння зберігає протягом 5 років. (Фото 3)