Романенко Максим

Кілька разів я ловила себе на думці, що сприймаю Сонце як щось звичне — таке саме буденне, як чашка ранкової кави. І тільки коли стоїш на холоді й бачиш, як …

Я якось потрапила на зустріч випускників проєкту для людей 50+, і мене вразило, як по-особливому світяться очі тих, хто вирішив навчатися знову. Це не про “надолужити” чи “довести щось комусь”, …

Мені й досі врізається в пам’ять момент, коли я вперше подивилась на карту й зрозуміла, наскільки Африка велика. Це не просто материк, а цілий світ усередині світу. Коли починаєш читати …

Я пам’ятаю, як уперше тримала в руках стареньке видання “Чорної ради”. Сторінки пахли пилом бібліотеки, а між рядками ховалось щось більше, ніж просто текст. Тоді я ще не знала, що …

Бувають дні, коли дивишся на себе в дзеркало й ловиш відчуття, ніби образ трохи “втомився”. Це не про зморшки чи стомлені очі — радше про стан, у якому хочеться додати …

Є моменти, коли звичайна річ раптом відкривається по-новому. У мене так було з гарбузом: купивши одного разу невеличкий плід на ринку, я почув, як продавчиня каже дитині поряд, що “гарбуз …

Пам’ятаю день, коли біль у спині накрив мене зненацька під час звичайного нахилу. Це відчуття змусило поводитись обережніше навіть під час простих рухів. Ви, мабуть, знаєте такі моменти, коли тіло …

Коли я востаннє купував грейпфрути на ринку, мене здивувало, як багато людей обирають його спонтанно: ніби тягне не лише до смаку, а й до відчуття свіжості. Ми не завжди думаємо …